ДИТЯЧА ХВИЛЯ В ЕФІРІ
Сьогодні мільйони людей знають, що таке радіо.Однак був час,
коли радіо стало справжнім проривом у розвитку нових технологій.
Історія радіо сягає своїм корінням в далеке минуле, в якому
ми спробуємо розібратися.
Радіо – це різновид бездротового зв'язку, при якому в якості носія сигналу використовуються радіохвилі, які можуть вільно поширюватись в просторі. Також терміном «радіо» ми називаємо сам пристрій для прийому звукових мовних передач та область науки і техніки, що відноситься до передачі і прийому радіохвиль.
Історична хвиля
Згодом цей науковець використовував приймально-передавальну апаратуру для оперативного зв'язку з військовими кораблями для отримання екстрених повідомлень від суден, що зазнають лиха.
У 1906 році канадець Реджинальд Фессенден здійснив першу трансляцію радіопрограми, в якій особисто грав на скрипці і прочитав невеликий текст з Біблії. З того часу голосове радіомовлення стало розвиватися з кожним роком все більше і більше. З'являлися нові розважальні радіопередачі, мовлення проводилося на широку аудиторію.
Біля витоків радіотехніки стояли багато вчених: датчанин Г. Ерстед, англійці: М. Фарадей, Д. Максвелл, німецький фізик Г. Герц.
А придумав і зібрав перший в світі радіоприймач - прилад для виявлення радіохвиль російський вчений Олександр Сергійович Попов. Для збільшення дальності прийому в якості антени він застосував шматок металевого дроту.
Світова спільнота визнає, що винахід радіо - видатне досягнення людської думки. У наші дні радіохвилі передають не тільки звук на радіоприймачі, а й зображення (телебачення), телефонні розмови (стільниковий мобільний зв'язок) і комп'ютерні дані (бездротовий інтернет).
Сьогодні радіо залишається одним з найбільш поширених засобів мовлення, не зважаючи на розвиток телевізійних технологій, комп'ютерної техніки тощо. Радіоефір як і раніше, заповнений звуками, які, як здається, ніколи не закінчаться.
